Українські видавництва отримали п’ять нагород

Українські книги визнані кращими в СНД

 

на VIІ Міжнародному конкурсі країн-учасниць СНД «Мистецтво книги», який пройшов в Москві.

Головний приз конкурсу — Гран-прі — присуджено двом першим томам антології «Україна: поезія тисячоліть» («Роксоланія: вигнання з раю» т. 1, «Вітчизни дим: повернення до себе» т. 2). До першого тому увійшли поетичні пам’ятки старовини — від фрагментів епосів протошумеров, аріїв і скіфів до духовної та героїчної поезії княжої доби, твори майстрів українського Ренесансу XVI-XVII ст. У другому томі зібрані найкращі твори українських поетів — від Івана Котляревського, Левко Боровиковського, Амвросія Метлинського до Івана Драча, Ліни Костенко, Павла Мовчана та зарубіжних авторів, які присвятили свою поезію Україні. Всього в антології зібрані твори понад 400 авторів.

Також Україна отримала перше місце в номінації «Книга для дітей та юнацтва» («Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя), друге місце в номінації «Арт-книга» («Народні оповідання» Льва Толстого), третє місце в номінації «Співдружність »(науково-художнє дослідження« Тарас Шевченко в Москві «Володимира Мельниченка), третє місце в номінації« Моя країна »(« Національний атлас України »), повідомляє« ЛІГА ».

У цьому році на конкурс було подано 155 книжкових видань з десяти країн СНД: Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії, Таджикистану, Узбекистану, України та Естонії. У тому числі від України було подано 22 видання.

Нагородження переможців конкурсу та вручення їм дипломів відбудеться у вересні цього року в Москві під час проведення ХХІІІ Міжнародної книжкової виставки-ярмарку.

Нагадаємо, Україна не вперше перемагає на цьому престижному конкурсі. Так, в 2008 році книга «Петербургские повести» Гоголя з ілюстраціями українського художника Юрія Чаришнікова стала тріумфатором конкурсу, отримавши Гран-прі. У минулому році Україна презентувала на конкурсі вісім видань у чотирьох номінаціях і отримала п’ять нагород.

Джерело: http://www.kobzar.info

Д.Донцов. Незримі скрижалі Кобзаря.

Українська Видавнича Спілка імені Юрія Липи благословила в світ ще одне вартісне видання. Щойно вийшла друком книга доктора Дмитра Донцова «Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького)». Праця є цілісним осмисленням творчості постаті Тараса Шевченка з позицій українського націоналізму.

«Дмитро Донцов належить до тих авторів класичної української літературної критики, творчість яких стала віховою і визначила на десятиліття стратегічні концепти естетичного думання для цілих генерацій. Майже впродовж цілого життя Донцов звертався до спадщини і постаті Тараса Шевченка: вглиблювався у її ідейні струмені, переосмислював значення, розширював параметри інтерпретацій. У підсумку він створив свою власну концепцію трактування творчості Кобзаря, пройняту філософськими ідеями ірраціоналізму, інтуїзму. Власне, виквітом цієї концепції можна вважати книгу «Незримі скрижалі Кобзаря». Книжка настільки різномаїтна за проблематикою, естетичними узагальненнями, висвітленням цілком несподіваних аспектів постаті Кобзаря, що по справжньому може зацікавити якнайширше коло читачів — від студіюючої молоді до інтелектуалів академічної сфери», — зазначає кандидат філологічних наук, керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олег Баган.

«Загалом, “Незримі скрижалі Кобзаря”, мабуть, перша шевченкознавча монографія, де органічно поєднались інкультурована християнська ідея та ідея нації в межах націологічно-христологічного дискурсу.

Можна з упевненістю сказати, що перевидання творів Д. Донцова, здійснення академічних і популярних видань його багатотомної спадщини — є актуальним завданням для постколоніальної української культури, що перебуває у стані затяжної культурної війни на різні фронти. Його роботи — в дусі націоналізму — з лицарською пристрасністю плекають світовідчуття вільної людини, вчать осмисленої й відповідальної любові до України, культивують національно-державницьке мислення, утверджують самовідданість і жертовність у служінні нації. Все це притаманно й численним шевченкознавчим роботам українського мислителя, зокрема, монографії “Незримі скрижалі Кобзаря”», — підкреслює в передмові до книги науковець Петро Іванишин.

Замовлення можна зробити електроною поштою: uis-zamov@i.ua та за тел. 067-953-14-07

http://www.ukrpohliad.org

Чигрине, Чигрине

Все на світі гине, 
І святая твоя слава, 
Як пилина, лине 
За вітрами холодними, 
В хмарі пропадає. 
Над землею летять літа, 
Дніпро висихає, 
Розсипаються могили, 
Високі могили — 
Твоя слава… і про тебе, 
Старче малосилий, 
Ніхто й слова не промовить, 
Ніхто й не покаже, 
Де ти стояв? чого стояв? 
І на сміх не скаже!!

За що ж боролись ми з ляхами? 
За що ж ми різались з ордами? 
За що скородили списами 
.Московські ребра??.. засівали, 
І рудою поливали… 
І шаблями скородили. 
Що ж на ниві уродилось??!! 
Уродила рута… рута… 
Волі нашої отрута.

А я, юродивий, на твоїх руїнах 
Марно сльози трачу; заснула Вкраїна, 
Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла, 
В калюжі, в болоті серце прогноїла 
І в дупло холодне гадюк напустила, 
А дітям надію в степу оддала. 
А надію… 
Вітер по полю розвіяв, 
Хвиля морем рознесла. 
Нехай же вітер все розносить 
На неокраєнім крилі. 
Нехай же серце плаче, просить 
Святої правди на землі.

Чигрине, Чигрине, 
Мій друже єдиний, 
Проспав єси степи, ліси 
І всю Україну. 
Спи ж, повитий жидовою, 
Поки сонце встане, 
Поки тії недолітки 
Підростуть, гетьмани. 
Помолившись, і я б заснув… 
Так думи прокляті 
Рвуться душу запалити, 
Серце розірвати. 
Не рвіть, думи, не паліте! 
Може, верну знову 
Мою правду безталанну, 
Моє тихе слово. 
Може, викую я з його 
До старого плуга 
Новин леміш і чересло.— 
І в тяжкі упруги… 
Може, зорю переліг той, 
А на перелозі… 
Я посію мої сльози, 
Мої щирі сльози. 
Може, зійдуть і виростуть 
Ножі обоюдні, 
Розпанахають погане, 
Гниле серце, трудне, 
І вицідять сукровату, 
І наллють живої 
Козацької тії крові, 
Чистої, святої!!!

Може… може… а меж тими 
Меж ножами рута 
І барвінок розів’ється — 
І слово забуте, 
Моє слово тихосумне, 
Богобоязливе, 
Згадається — і дівоче 
Серце боязливе 
Стрепенеться, як рибонька, 
І мене згадає… 
Слово моє, сльози мої, 
Раю ти мій, раю!

Спи, Чигрине, нехай гинуть 
У ворога діти. 
Спи, гетьмане, поки встане 
Правда на сім світі.

Чому?

По-перше, тому що Тарас Григорович це — ОСОБИСТІСТЬ світового масштабу!

По-друге, тому що він УКРАЇНЕЦЬ!

По-третє, бути громадянином вільної України та не знати Кобзаря це ганьба!

Вже є багато сайтів та блогів присвячених Тарасові. Мій блог це шана Великому поетові!